Об утверждении Положения о порядке выдачи удостоверений водителя и допуска граждан к управлению транспортными средствами

КМ Украины
Постановление КМ от 08.05.1993 № 340
Полный текст документа доступен в системах ЛІГА:ЗАКОН. Вы можете бесплатно протестировать системы ЛІГА:ЗАКОН.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 8 травня 1993 р. N 340

Київ

Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України 
від 6 грудня 1993 року N 980
,
від 18 жовтня 1999 року N 1919
,
від 12 травня 2004 року N 623
,
від 20 травня 2009 року N 511
,
від 23 грудня 2009 року N 1371
,
 від 28 лютого 2011 року N 271
,
 від 31 серпня 2011 року N 922
,
 від 28 березня 2012 року N 284
,
 від 12 червня 2013 року N 627
,
 від 25 грудня 2013 року N 955
,
від 9 листопада 2015 року N 905
,
від 11 лютого 2016 року N 88
,
від 22 вересня 2016 року N 653
,
від 10 листопада 2017 року N 885
,
від 22 листопада 2017 року N 893
,
від 14 лютого 2018 року N 76
,
від 3 квітня 2019 року N 320
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 10 пункту
 1 Змін
, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
 від 3 квітня 2019 року N 320, набирають чинності з
19 квітня 2019 року;
зміни, внесені пунктом 1 Змін, затверджених постановою Кабінету
 Міністрів України від 3 квітня 2019 року N 320, крім
абзацу третього підпункту
 10 пункту 1 Змін
, набирають чинності з 19 жовтня 2019 року),
від 15 листопада 2019 року N 946
,
від 16 вересня 2020 року N 844

Додатково див. оголошення
("Офіційний вісник України", N 80, 24 жовтня 2011 р.)
,
постанову Окружного адміністративного суду міста Києва
 від 30 листопада 2011 року
,
 оголошення
 ("Офіційний вісник України", N 36, 21 травня 2012 р.)
,
 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва
 від 24 липня 2012 року
,
 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
 від 17 січня 2013 року
,
 ухвалу Вищого адміністративного суду України
 від 6 лютого 2014 року

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що додається.

 

 

Прем'єр-міністр України

Л. КУЧМА 

Міністр
Кабінету Міністрів України

 
В. ПУСТОВОЙТЕНКО

 

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами

(У тексті Положення слова "реєстраційно-екзаменаційний підрозділ Державтоінспекції" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "центр Державтоінспекції" у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року N 627)

(У тексті Положення слова "центр Державтоінспекції" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "сервісний центр МВС" у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2015 року N 905)

(У тексті Положення слова "сервісний центр МВС" у всіх відмінках і формах числа замінено словами "територіальний сервісний центр МВС" у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року N 320)

Загальні положення

1. Це Положення є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

2. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

(абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 р. N 76,
від 03.04.2019 р. N 320)

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

(пункт 2 доповнено новим абзацом другим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320,
у зв'язку з цим абзаци другий - п'ятий
 вважати відповідно абзацами третім - шостим)

Посвідчення водія відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі, крім посвідчення водія, що видане особі вперше.

(абзац третій пункту 2 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 р. N 271
,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

Посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом.

(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 р. N 885)

Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС (далі - територіальні сервісні центри МВС).

(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 р. N 885
,
абзац п'ятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

Обмеженим правом керування транспортним засобом є заборона перевищувати швидкість 70 кілометрів на годину.

(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 р. N 885)

3. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

A1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

A - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

(абзац третій пункту 3 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

B1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

(абзац четвертий пункту 3 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

B - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;

C1- призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

C - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

BE, C1E, CE, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії B, C1, C, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

T - трамваї та тролейбуси.

4. Пункт 4 виключено

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627
,
виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 16.09.2020 р. N 844)

5. Водіям транспортних засобів категорій B, C1, C, D1 і D дозволяється керувати такими засобами також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів. При цьому водіям транспортних засобів категорії B дозволяється керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів, але не перевищує маси автомобіля без навантаження, і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа не перевищує 3500 кілограмів.

До керування транспортними засобами категорій C1, C, D1 і D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кілограмів і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа перевищує 3500 кілограмів, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій C1E, CE, D1E і DE.

(пункт 5 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

51. Централізоване оформлення, видача, повернення та обмін посвідчень водія здійснюється територіальними сервісними центрами МВС у визначені законодавством строки.

(Положення доповнено пунктом 51 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627
,
пункт 51 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 09.11.2015 р. N 905
,
із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

У разі коли відцифрований образ обличчя водія міститься в Єдиному державному реєстрі МВС (посвідчення водія видавалося після 1 січня 2013 р.), обмін посвідчення водія та отримання його після втрати чи викрадення здійснюється також із застосуванням засобів електронного кабінету водія функціональної підсистеми Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС (далі - електронний кабінет водія) або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

(пункт 5.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 р. N 946)

Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.

(пункт 5.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 р. N 946)

Умови допуску до керування транспортними засобами

6. Право на керування транспортними засобами надається особам, які досягли:

шістнадцятирічного віку - категорії A1, A;

вісімнадцятирічного віку - категорії B1, B, C1, C;

дев'ятнадцятирічного віку - категорії BE, C1E, CE;

двадцятиоднорічного віку - категорії D1, D, D1E, DE, T.

7. Право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами, що здійснюють перевезення за міжміськими і міжнародними маршрутами, надається особам, які останні три роки працюють водіями транспортних засобів відповідної категорії.

Військовослужбовці строкової військової служби, особи рядового та молодшого начальницького складу служби цивільного захисту мають право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом шести місяців.

(абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 р. N 653)

8. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними засобами ручного керування, видається за наявності позитивного висновку медико-соціальної експертної комісії закладу охорони здоров'я після закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв (далі - заклад) та складення теоретичного і практичного іспитів в територіальному сервісному центрі МВС.

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

9. Право на керування транспортними засобами категорій BE, C1E, CE, D1E і DE надається особам, які мають посвідчення водія категорії B, C1, C, D1 і D відповідно або кількох з них та навички керування транспортними засобами категорії B, C1, C, D1, D відповідно більше одного року протягом останнього часу, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали в територіальному сервісному центрі МВС практичний іспит з навичок керування составом транспортних засобів.

(абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 03.04.2019 р. N 320)

Право на керування транспортними засобами категорії D1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії B, C1, C або кількох з них та навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D1.

(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 03.04.2019 р. N 320)

Право на керування транспортними засобами категорії D надається особам, які мають посвідчення водія категорій B, C1, C, D1 або кількох з них, та навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D.

(абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 03.04.2019 р. N 320)

До періоду часу, зазначеного в абзацах першому - третьому цього пункту, не враховується час, протягом якого особа позбавлена права на керування транспортними засобами.

(пункт 9 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - восьмий
 вважати відповідно абзацами п'ятим - дев'ятим)

Керування транспортним засобом підтверджується:

(абзац п'ятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. N 1371
,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

для осіб, що працюють водіями, - належним чином завіреною копією наказу (розпорядження) про призначення особи на посаду або трудового договору (контракту) або витягом з трудової книжки та довідкою з місця роботи із зазначенням дати закріплення за особою транспортного засобу, його марки, моделі і номерного знаку. Витяг з трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства. У разі ліквідації підприємства витяг з трудової книжки засвідчується в установленому порядку;

(абзац шостий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 22.11.2017 р. N 893
,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

для осіб, які керують власним транспортним засобом, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб;

для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб та документами, що надають право на користування ним, засвідченими в установленому порядку (довіреність або договори, угоди).

(абзац восьмий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 03.04.2019 р. N 320)

Іспити з навичок водіння складаються на транспортних засобах, обладнаних в установленому порядку.

(абзац дев'ятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

10. Особи, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців або наймаються на роботу водіями вперше, допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на відповідному транспортному засобі тривалістю не менш як 30 годин.

11. Водії трамваїв і тролейбусів, які не працювали на міському електротранспорті більше року, допускаються до керування ними після підтвердження атестаційною комісією відповідного підприємства теоретичних навичок водіння в межах вимог кваліфікаційної характеристики раніше одержаної кваліфікації, а також після стажування на маршруті тривалістю 70 - 140 годин. Тривалість стажування встановлюється атестаційною комісією залежно від стажу і строку перерви в роботі за спеціальністю.

12. Водії транспортних засобів підлягають обов'язковому періодичному медичному огляду в установлені строки.

У разі виникнення сумніву щодо стану здоров'я водія посадові особи Національної поліції, закладів охорони здоров'я, автотранспортних підприємств та організацій можуть направити його на позачерговий медичний огляд.

(абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 р. N 905)

Якщо водій ухиляється від проходження медичного огляду або визнаний за його результатами не здатним керувати транспортними засобами, то посвідчення водія у нього вилучається поліцейськими в порядку і строки, передбачені нормативно-правовими актами.

(абзац третій пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 р. N 905)

Факт проходження медичного огляду підтверджується дійсною на дату подання до територіального сервісного центру МВС медичною довідкою встановленого зразка. За наявності в довідці інформації про обмеження, за яких дозволяється керувати транспортними засобами, відомості про ці обмеження зазначаються в графі "12" посвідчення водія як кодові піктограми.

(пункт 12 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320
,
абзац четвертий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. N 844)

У графі "14" національного посвідчення водія зазначається інформація про групу крові, резус-фактор особи, а також про надання письмової згоди або незгоди на посмертне донорство.

(пункт 12 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. N 844)

Тільки за письмовою згодою особи до графи "14" національного посвідчення водія вноситься інформація про надання письмової згоди або незгоди на посмертне донорство.

(пункт 12 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. N 844)

У разі коли особою надано письмову заяву про відкликання наданої раніше письмової згоди на посмертне донорство, національне посвідчення водія підлягає обміну на нове без відповідного зазначення.

(пункт 12 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. N 844)

Тільки за письмовою згодою особи до графи "14" національного посвідчення водія вноситься інформація про групу крові, резус-фактор.

(пункт 12 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. N 844)

У разі коли особою надано письмову заяву про відкликання наданої раніше письмової згоди на внесення інформації про групу крові, резус-фактор, національне посвідчення водія підлягає обміну на нове без відповідного зазначення.

(пункт 12 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. N 844)

Умови допуску навчальних закладів до підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів

13. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, трамваїв і тролейбусів проводиться в закладах, які утворюються за наявності відповідної матеріально-технічної бази, атестованих спеціалістів та після їх державної акредитації згідно із законодавством.

(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

14. Заклади обліковуються в територіальних сервісних центрах МВС за місцезнаходженням таких закладів. У разі коли діяльність з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів провадиться філією (іншим відокремленим підрозділом), така філія (інший відокремлений підрозділ) обліковується в територіальних сервісних центрах МВС за її місцезнаходженням.

(пункт 14 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627
,
із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 р. N 905,
від 03.04.2019 р. N 320)

15. Пункт 15 виключено

(пункт 15 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 р. N 88
,
виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

Порядок видачі посвідчень водія та позбавлення права на керування транспортними засобами

16. Посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

Документами, що засвідчують підготовку і перепідготовку водіїв транспортних засобів, є:

свідоцтво встановленої форми згідно з додатком, що вноситься закладом в електронному вигляді до Єдиного державного реєстру МВС;

документи про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка за професією водія автотранспортних засобів відповідної категорії (диплом кваліфікованого робітника, свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації), видані закладом, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

Якщо особа з будь-яких причин не склала іспити у територіальному сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу вважається дійсним протягом двох років з дня його закінчення.

Учням, які закінчили навчання з підготовки водіїв у технікумі (училищі), коледжі, закладі професійної (професійно-технічної) освіти або закладі загальної середньої освіти III ступеня, а також призовникам, що залучаються Міноборони для навчання керування транспортними засобами, але не досягли встановленого цим Положенням віку, за якого надається право на керування відповідними транспортними засобами, видається свідоцтво встановленої форми.

(пункт 16 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

17. Особи складають іспити, необхідні для одержання посвідчення водія, у територіальних сервісних центрах МВС незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

(пункт 17 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

Практичний іспит складається в територіальному сервісному центрі МВС, в якому успішно складено теоретичний іспит.

(пункт 17 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

Під час складання іспитів можуть використовуватися технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу складення іспиту). Інструкція про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото- та відеотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї затверджується МВС.

(пункт 17 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

18. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій A1, A, B1, B, C1, C, D1 і D видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі МВС теоретичний і практичний іспити, категорії BE, C1E, CE, D1E і DE - практичний, а на право керування трамваєм або тролейбусом - теоретичний іспити.

Під час теоретичного іспиту перевіряється знання Правил дорожнього руху та інших предметів, передбачених програмою підготовки. Результати складеного теоретичного іспиту вважаються дійсними протягом трьох місяців.

Під час практичного іспиту перевіряються навички керування транспортними засобами відповідних категорій.

19. Якщо особа під час теоретичного іспиту не підтвердила знання Правил дорожнього руху, то посвідчення водія повертається після успішного складення повторного іспиту, що призначається не раніше ніж через п'ять днів.

(пункт 19 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

20. Позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства.

Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами протягом трьох робочих днів з моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні.

Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів на право керування транспортними засобами всіх категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається.

Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Повернення посвідчення водія (у тому числі отриманого вперше) особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснюється після закінчення строку позбавлення без складення іспитів.

Вилучені посвідчення водія зберігаються у територіальному сервісному центрі МВС за місцем проживання осіб, зазначеним у рішенні про позбавлення права на керування транспортними засобами.

Якщо посвідчення водія, яке вилучено в особи, позбавленої права на керування транспортними засобами, на момент її звернення знищено або втрачено, такій особі видається нове посвідчення водія після складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Повернення посвідчення водія, отриманого вперше, особі, позбавленій права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), не здійснюється. У такому випадку після набрання чинності рішенням суду про позбавлення особи права на керування транспортними засобами посвідчення водія вважається недійсним, підлягає вилученню та передається для знищення до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні. Для отримання права на керування транспортними засобами така особа після закінчення строку, на який її позбавлено такого права, проходить позачерговий медичний огляд, повторну підготовку в закладі та складає теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, після чого отримує посвідчення водія, яке вважається отриманим вперше.

(пункт 20 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 10.11.2017 р. N 885,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

Видача і обмін посвідчення водія

21. Посвідчення водія видається після складення особою у територіальному сервісному центрі МВС іспитів, передбачених пунктом 18 цього Положення.

Для складення цих іспитів та отримання посвідчення водія особа подає до територіального сервісного центру МВС незалежно від її зареєстрованого місця проживання чи перебування:

паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

дійсну на дату подання документів медичну довідку встановленого зразка, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій;

наявне посвідчення водія (у разі отримання права на керування транспортними засобами іншої категорії);

документ про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка за професією водія автотранспортних засобів відповідної категорії (у разі проходження навчання в закладі, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти за програмою, затвердженою МОН).

Перед складенням іспитів працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала зазначені документи, за Єдиним державним реєстром МВС (у тому числі щодо наявності в ньому відповідного свідоцтва про закінчення особою закладу), Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

(пункт 21 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

22. До складення теоретичного і практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС не допускаються особи:

які не досягли встановленого цим Положенням віку;

які не подали (або подали не в повному обсязі) документи, зазначені в пункті 21 цього Положення;

які подали документи, що містять недостовірні відомості;

які не зареєстровані закладом з підготовки водіїв у Єдиному державному реєстрі МВС до початку занять;

стосовно яких у Єдиному державному реєстрі МВС відсутні відомості щодо видачі їм свідоцтва про закінчення закладу з підготовки водіїв;

стосовно яких у поданих ними документах або Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця їх проживання;

які перебувають у розшуку (про виявлення таких осіб працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію);

щодо яких встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

(пункт 22 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

23. Посвідчення водія видається особисто під підпис після пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Інформація про видане посвідчення водія вноситься працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС.

У разі коли за отриманням або обміном посвідчення водія звертається особа, позбавлена в установленому порядку права на керування транспортними засобами, після оформлення посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС викликає поліцейських для його вилучення, про що ними складається відповідний акт. У такому разі оформлене посвідчення водія вважається виданим, але особа його не отримує.

(пункт 23 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

24. У разі видачі посвідчення водія з отриманням права на керування транспортними засобами іншої категорії раніше видане посвідчення водія підлягає обміну, а в новому посвідченні для підтвердження стажу керування в графі "Особливі відмітки" зазначаються відомості про посвідчення водія, що обмінюється.

У такому разі під час обміну посвідчення водія, отриманого вперше, до закінчення строку його дії особі видається нове посвідчення, яке вважається таким, що видане вперше, із зазначенням строку дії посвідчення, що підлягає обміну.

Під час видачі такого посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала вказані документи, за Єдиним державним реєстром МВС (у тому числі щодо наявності в ньому відповідного свідоцтва про закінчення особою закладу), Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

(пункт 24 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 10.11.2017 р. N 885,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

25. Обмін посвідчення водія проводиться:

у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо);

у разі зміни персональних даних власника (прізвище, ім'я, по батькові, стать);

за бажанням власника (з метою уточнення персональних даних латинськими літерами, зміни відцифрованого образу обличчя особи тощо).

Під час обміну посвідчення водія, отриманого вперше, до закінчення строку його дії особі видається нове посвідчення, яке вважається таким, що видане вперше, із зазначенням строку дії посвідчення, що підлягає обміну.

(пункт 25 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 31.08.2011 р. N 922
,
 із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627,
від 10.11.2017 р. N 885,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

251. Обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, після закінчення строку його дії проводиться без складення іспитів за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та невчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України.

(абзац перший пункту 251 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

У разі вчинення особою протягом двох років з дня видачі вперше посвідчення водія трьох і більше адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України, без застосування до неї позбавлення права на керування транспортними засобами обмін такого посвідчення здійснюється із складенням теоретичного та практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС.

(абзац другий пункту 251 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

(Положення доповнено пунктом 251 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 р. N 885)

26. Пункт 26 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 31.08.2011 р. N 922)

27. Абзац перший пункту 27 виключено

(абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. N 922,
від 10.11.2017 р. N 885
,
виключено згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

Абзац другий пункту 27 виключено

(абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. N 922,
від 10.11.2017 р. N 885
,
виключено згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

Посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. N 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії:

(абзац третій пункту 27 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. N 922,
від 03.04.2019 р. N 320)

A1, A - відповідає категорії A;

B1, B - відповідає категорії B;

C1, C - відповідає категорії C;

D1, D - відповідає категорії D;

BE - відповідає категоріям B і E;

C1E, CE - відповідає категоріям C і E;

D1E, DE - відповідає категоріям D і E;

T - відповідає категорії Трамвай, Тролейбус.

28. Обмін посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, проводиться без складення іспитів, крім випадків, передбачених пунктом 251 цього Положення. Під час обміну посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подає документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи за умови здачі посвідчення водія, що обмінюється, та подання:

паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

копії довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі відсутності у відповідних базах даних МВС) або інформації про серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

документів, що підтверджують зміну персональних даних особи (у разі потреби);

дійсної на дату подання документів медичної довідки встановленого зразка, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій.

Після внесення працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС інформації про обмін посвідчення водія обміняне посвідчення водія вважається недійсним.

В обміні посвідчення водія відмовляється в разі, коли в поданих особою документах або Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця її проживання.

(пункт 28 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. N 922
,
 від 28.03.2012 р. N 284
,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627
,
із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 р. N 905,
від 11.02.2016 р. N 88,
від 10.11.2017 р. N 885,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

29. Про втрату посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, особа повідомляє територіальному сервісному центру МВС, а в разі його викрадення - територіальному органу Національної поліції.

(абзац перший пункту 29 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 р. N 885)

Замість втраченого або викраденого посвідчення водія територіальний сервісний центр МВС після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає нове посвідчення водія.

(пункт 29 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. N 284
,
 у редакції
постанов Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627
,
від 09.11.2015 р. N 905)

У таких випадках власнику посвідчення водія, отриманого вперше, у разі звернення до закінчення строку його дії, видається нове посвідчення, яке вважається таким, що видане вперше, із зазначенням строку дії втраченого або викраденого посвідчення.

(пункт 29 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 р. N 885)

У разі звернення власника втраченого або викраденого посвідчення водія, отриманого вперше, після закінчення строку його дії, нове посвідчення водія видається в порядку, передбаченому пунктом 251 цього Положення.

(пункт 29 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 р. N 885)

Інформація про втрачене або викрадене посвідчення водія вноситься до Єдиного державного реєстру МВС, після чого таке посвідчення вважається недійсним.

(пункт 29 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

291. Функціональні можливості електронного кабінету водія дають можливість замовити послугу з:

обміну посвідчення водія, виданого особі вперше, після закінчення строку його дії - за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та невчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України;

обміну посвідчення водія в разі непридатності його для подальшого користування;

обміну посвідчення водія в разі зміни персональних даних власника;

отримання посвідчення водія замість втраченого або викраденого.

Для обміну посвідчення водія або отримання його після втрати чи викрадення особа подає через електронний кабінет водія заяву в електронній формі, зразок якої затверджується наказом МВС.

До заяви особа додає електронні копії документа, що підтверджує зміну персональних даних особи (за потреби), та дійсну на дату подання заяви медичну довідку встановленого зразка, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій. Оформлення заяви завершується створенням кваліфікованого електронного підпису особи відповідно до Законів України "Про електронні довірчі послуги" та "Про електронні документи та електронний документообіг".

Під час опрацювання заяви про обмін або отримання посвідчення водія замість втраченого або викраденого, отриманої через електронний кабінет водія, відомості про особу, яка подала документи, перевіряються за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві, Державним реєстром актів цивільного стану громадян (за потреби).

Після подання через електронний кабінет водія заяви про отримання посвідчення водія замість втраченого або викраденого до Єдиного державного реєстру МВС вноситься інформація про те, що викрадене або втрачене посвідчення водія вважається недійсним.

В обміні або видачі посвідчення водія замість втраченого чи викраденого відмовляється через електронний кабінет водія в разі, коли:

в Єдиному державному реєстрі МВС відсутній відцифрований образ обличчя водія;

у поданих особою документах або в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця її проживання;

до електронної заяви особа не прикріпила або прикріпила не в повному обсязі чи у формі, непридатній для візуалізації та сприйняття людиною змісту документів, визначених цим пунктом, внаслідок їх низької якості;

під час перевірки інформації про особу за відповідними реєстрами та базами даних виявлено її невідповідність інформації, що міститься у документах, що додаються до електронної заяви;

установлено факт тимчасового обмеження особи у праві керування транспортними засобами.

Якщо через електронний кабінет водія за обміном або видачею посвідчення водія замість втраченого чи викраденого звернулася особа, яка позбавлена в установленому порядку права на керування транспортними засобами або перебуває в розшуку, такій особі відмовляється в отриманні послуги, а про встановлений факт повідомляється відповідному органові Національної поліції за місцем проживання особи, зазначеним в електронній заяві.

Отримання замовленого через електронний кабінет водія посвідчення водія відбувається позачергово з урахуванням вимог пункту 23 цього Положення в територіальному сервісному центрі МВС, зазначеному в електронній заяві особи.

Обмін посвідчення водія провадиться за умови здачі посвідчення водія, що обмінюється.

(Положення доповнено пунктом 291 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 р. N 946)

30. Особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

(абзац перший пункту 30 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком "SU" (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР.

Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати українське посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку.

Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на українське посвідчення водія, а також видача їм українських посвідчень водія замість утраченого у зв'язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться.

Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.

(абзац п'ятий пункту 30 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 р. N 905)

31. Співробітникам іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні та членам сімей персоналу, акредитованим в установленому порядку в МЗС, які не є резидентами України, якщо вони мають дійсні посвідчення водія іноземної держави (за умови, що країна їх постійного проживання є договірною стороною Конвенції про дорожній рух) або міжнародні посвідчення водія, національне посвідчення водія видається без проходження ними медичного огляду і складення іспитів.

(пункт 31 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

32. Видані громадянам України за кордоном міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземної держави, які відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, підлягають обміну на національні посвідчення згідно з пунктом 25 цього Положення за умови, що зазначені громадяни України постійно проживають на території України.

(пункт 32 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627)

33. Міжнародне посвідчення водія видається територіальними сервісними центрами МВС на три роки, але не більше строку дії національного посвідчення водія.

Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія особи подають до територіального сервісного центру МВС:

копію національного посвідчення водія та пред'являють оригінал цього посвідчення, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

фотокартку розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері.

Після перевірки поданих документів працівник територіального сервісного центру МВС відразу повертає заявнику оригінал національного посвідчення водія, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

У разі відмови у видачі або обміні міжнародного посвідчення водія до заяви вноситься запис із зазначенням причин відмови, а саме:

позбавлення права на керування транспортним засобом або тимчасове обмеження в такому праві;

перебування в розшуку;

установлення факту підробки національного посвідчення водія;

закінчення строку дії національного посвідчення водія на дату отримання міжнародного посвідчення водія;

невідповідність персональних даних заявника, в тому числі зазначених у поданих ним документах, наявній інформації про заявника.

Під час видачі такого посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала вказані документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

Якщо особи, які бажають отримати (обміняти) міжнародне посвідчення водія, перебувають у розшуку або подане ними національне посвідчення має ознаки підробки, про виявлення таких фактів працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію.

Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складення іспитів.

Міжнародне посвідчення водія видається власнику під особистий підпис. Національне посвідчення водія, на підставі якого видано міжнародне, не вилучається.

Міжнародне посвідчення водія в разі пошкодження підлягає обміну, а в разі його втрати видається нове.

У разі пошкодження міжнародного посвідчення водія разом з документами, зазначеними в цьому пункті, до територіального сервісного центру МВС подається пошкоджене міжнародне посвідчення водія.

(Положення доповнено пунктом 33 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 р. N 271
,
пункт 33 у редакції
постанов Кабінету
 Міністрів України від 12.06.2013 р. N 627
,
від 03.04.2019 р. N 320)

34. У разі надходження до територіальних сервісних центрів МВС посвідчень водія, що отримані в Україні та обміняні в іноземних державах, інформація про їх обмін за кордоном вноситься до Єдиного державного реєстру МВС, після чого такі посвідчення водія вважаються недійсними.

(Положення доповнено пунктом 34 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320) 

35. У разі встановлення факту оформлення та видачі посвідчення водія з порушенням вимог цього Положення чи інших нормативно-правових актів або на підставі підроблених чи фіктивних документів регіональний сервісний центр МВС, структурним підрозділом якого є територіальний сервісний центр МВС, що видав таке посвідчення водія, проводить службове розслідування, за результатами якого складається висновок про анулювання посвідчення водія в чотирьох примірниках.

(Положення доповнено пунктом 35 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320) 

36. У разі виявлення посвідчень водія, які згідно з даними Єдиного державного реєстру МВС, є недійсними, поліцейські вилучають їх та надсилають для знищення до територіального сервісного центру МВС за місцем вилучення.

(Положення доповнено пунктом 36 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320) 

 

СВІДОЦТВО
про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв

Серія _________ N ____________

______________________________________________________________________________________
(найменування закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв)

Номер у Єдиному державному реєстрі МВС ______________________________________________.

Серія _________ N ____________ сертифіката про державну акредитацію

Строк дії сертифіката про державну акредитацію до ___ ______ 20__ року

Видано громадянину (громадянці) ________________________________________________________,
                                       (прізвище, ім'я та по батькові)

реєстраційний номер облікової картки платника податків ___________________, про те, що він (вона) у період з ___ ____________ 20__ р. до ___ ____________ 20__ р. пройшов (пройшла)*:

______-годинну підготовку для отримання права на керування транспортними засобами категорії ______;

______-годинну перепідготовку для отримання права на керування транспортним засобом категорії ______;

______-годинне підвищення кваліфікації (за наявності посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії ____________________) для отримання додаткових знань із ___________________________________ і на випускних іспитах відповідно до протоколу від ___ ____________ 20__ р. N ______ одержав (одержала) такі оцінки (задовільно, добре, відмінно):

- правила дорожнього руху ______________________________________________________________;

- будова і технічне обслуговування транспортного засобу _____________________________________;

- практичне керування транспортним засобом ______________________________________________.

Свідоцтво дійсне до ___ ____________ 20__ року.

Голова комісії __________________________________________________________________________
                        (прізвище, ім'я та по батькові)

Керівник закладу _______________________________________________________________________
                 (прізвище, ім'я та по батькові)

Свідоцтво не є документом, що надає право на керування транспортним засобом.

____________
* Заповнюється відповідно до проведеного курсу проходження підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водія.

(додаток із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. N 955,
від 09.11.2015 р. N 905
,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 03.04.2019 р. N 320)

(Положення із змінами, внесеними згідно з 
постановами Кабінету Міністрів України від 06.12.93 р. N 980,
від 18.10.99 р. N 1919,
від 12.05.2004 р. N 623,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 20.05.2009 р. N 511)

____________

Поиск