Об утверждении Порядка назначения и выплаты временной государственной помощи детям, родители которых уклоняются от уплаты алиментов, не имеют возможности содержать ребенка или место проживания их неизвестно

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 лютого 2006 р. N 189

Київ

Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 5 березня 2008 року N 147,
 від 25 січня 2012 року N 35,
 від 19 вересня 2012 року N 868,
від 8 вересня 2015 року N 688,
від 25 грудня 2015 року N 1181,
від 30 листопада 2016 року N 890,
від 27 вересня 2017 року N 722,
від 25 січня 2018 року N 41,
від 26 липня 2018 року N 595,
від 7 листопада 2018 року N 929

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у справі
 N 826/7011/16 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1181
 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" в частині внесення змін до
 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року N 189 "Про затвердження Порядку
 призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати
 аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"
 з моменту набрання судовим рішенням законної сили

Резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва
 від 01 березня 2017 року у справі N 826/7011/16 опубліковано в інформаційному бюлетені
 "Офіційний вісник України" від 10 жовтня 2017 року N 79

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року
 у справі N 826/7011/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва
 від 01 березня 2017 року залишено без змін

Відповідно до частини дев'ятої статті 181 Сімейного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

(вступна частина із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)

Затвердити Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, що додається.

Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 лютого 2006 р. N 189 

ПОРЯДОК
призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме

1. Цей Порядок визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова допомога).

2. Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

(абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 р. N 147)

стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

(абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 р. N 147,
 від 19.09.2012 р. N 868)

місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

3. Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.

4. Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці такого перебування на підставі довідки установи (закладу) про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

5. Тимчасова допомога призначається та виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення). Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

(абзац перший пункту 5 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. N 688,
із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1181,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595)

У разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової допомоги продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.

У разі утворення об'єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради об'єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.

(абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595)

(пункт 5 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)

6. Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

(абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 р. N 35)

копію свідоцтва про народження дитини;

абзац четвертий пункту 6 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)

абзац п'ятий пункту 6 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)

декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).

(пункт 6 доповнено новим абзацом шостим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1181,
у зв'язку з цим абзаци шостий - тринадцятий вважати
 відповідно абзацами сьомим - чотирнадцятим)

Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

(пункт 6 доповнено новим абзацом сьомим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890,
у зв'язку з цим абзаци сьомий - чотирнадцятий
 вважати відповідно абзацами восьмим - п'ятнадцятим)

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

(абзац дев'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 р. N 147)

довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;

(абзац десятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 р. N 147,
 від 19.09.2012 р. N 868)

повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Абзац дванадцятий пункту 6 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 25.01.2018 р. N 41)

У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.

(пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. N 688)

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на одного з батьків.

(пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. N 688)

У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов'язаний в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.

(пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. N 688)

7. Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Орган соціального захисту населення у строк до п'яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів (прізвище, ім'я, по батькові; серія та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).

(абзаци третій і четвертий пункту 7 замінено абзацом згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 р. N 929)

(пункт 7 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1181)

8. Розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1181,
від 27.09.2017 р. N 722,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.11.2018 р. N 929)

8¹. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

До складу сім'ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або місця реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожен місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, - трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, - чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п'яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.

Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном, для підтвердження інших даних - відомості з інформаційних систем Мін'юсту, у тому числі з Єдиного реєстру боржників, Єдиного державного реєстру судових рішень і бази даних про стан розшуку боржників.

(Порядок доповнено пунктом 8¹ згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1181,
пункт 8¹ із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890,
 від 26.07.2018 р. N 595,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.11.2018 р. N 929)

9. Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

10. Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду;

2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;

3) досягнення дитиною 18-річного віку;

4) виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;

5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;

6) скасування або визнання усиновлення недійсним;

7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);

8) відмови від стягнення аліментів;

9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти;

10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;

11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;

12) смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;

14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;

15) встановлення над дитиною опіки чи піклування;

16) сплати аліментів одним з батьків.

(пункт 10 доповнено підпунктом 16 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 р. N 929) 

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган соціального захисту населення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

(пункт 10 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 р. N 929)

11. У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк до трьох календарних днів повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.

Орган соціального захисту населення у строк до п'яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

(пункт 11 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. N 688,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.11.2018 р. N 929)

12. Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:

визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);

повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;

у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок органу соціального захисту населення, протягом 10 календарних днів зараховуються на рахунок органу Казначейства.

(пункт 12 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.11.2018 р. N 929)

13. Тимчасова допомога виплачується установою уповноваженого банку, визначеного в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, або державним підприємством і об'єднанням зв'язку за місцем проживання (перебування) одержувача.

14. Перерахування коштів установі уповноваженого банку, державному підприємству і об'єднанню зв'язку для виплати тимчасової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення.

15. Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, наданих як субвенція місцевому бюджету.

____________